IBM й SWIFT об’єднують 17 банків для тестування токенізованих депозитів

Головне за хвилину:

• IBM запустила бета-версію зв’язку між Digital Asset Haven і 👉 блокчейн-реєстром SWIFT для 17 банків;
• Платформа використовує ISO 20022 адаптер для стандартизованих інструкцій по токенізованих депозитах;
• Друга бета-версія дозволяє банкам розгортати Haven локально в власних дата-центрах;
• Проект інтегрує традиційні банківські процеси з новими цифровими активами без зміни звичних форматів.

Команда 👉 Octobit розібрала технічні деталі й реальні ризики цієї інтеграції.

Як IBM підключає банки до SWIFT через токенізовані депозити?

Факт: 24 вересня 2026 року IBM оголосила про бета-версію зв’язку між своєю платформою Digital Asset Haven і блокчейн-реєстром SWIFT. Простими словами — це міст між старими банківськими системами та новою технологією токенізації.

👉 Що таке токенізовані депозити? Це цифрові копії банківських депозитів на блокчейні. Замість того, щоб чекати кілька днів на міжнародний переказ, банк може переміщати цифровий еквівалент 👉 грошей цілодобово.

IBM використовує ISO 20022 Messaging Adapter — технічний перекладач, який перетворює звичайні платіжні повідомлення банків у транзакції на блокчейні. За даними офіційного прес-релізу IBM, це дозволяє банкам працювати в звичному форматі без перенавчання персоналу.

Платформа Digital Asset Haven об’єднує 👉 гаманці, управління ключами, підписання транзакцій і контроль політик для регульованих організацій. Підключення до Hyperledger Besu забезпечує сумісність із SWIFT-реєстром.

Схожі кейси корпоративного впровадження блокчейну ми регулярно збираємо в розділі 👉 новини криптовалют.

Які переваги отримують банки від цієї інтеграції?

Перша перевага — цілодобова робота. Традиційні міжбанківські перекази працюють у робочі години. Токенізовані депозити на SWIFT-реєстрі можуть переміщатися 24/7 без зупинок.

Друга — знайомий формат. Банкам не треба переписувати внутрішні системи. ISO 20022 — це вже існуючий стандарт для міжнародних платежів, який використовує більшість фінустанов.

Третя — контроль комплаєнсу. Усі учасники проходять перевірку, реєстр є пермішн-блокчейном (тобто закритим), що знижує регуляторні ризики порівняно з публічними мережами.

Важливий нюанс: фінальний розрахунок досі відбувається через традиційні системи RTGS (Real-Time Gross Settlement). Токенізований переказ — це швидка інструкція, але гроші остаточно переходять через старі канали. Тобто швидкість зростає, але не радикально.

За словами IBM, банки-учасники вже тестували токенізовані депозити на спільному реєстрі в рамках пілотної програми, яку SWIFT анонсувала у липні 2026 року як готову до початкового використання.

Чому IBM запустила локальну версію Haven?

Друга бета-версія — це Digital Asset Haven On-Premises. Банки можуть розгорнути всю платформу на власних серверах IBM Z і LinuxONE, без залежності від публічної хмари.

Навіщо це потрібно? Регуляторні вимоги. Центробанки багатьох країн вимагають, щоб критична фінансова інфраструктура фізично знаходилась у межах юрисдикції. Хмарне рішення це не завжди гарантує.

За даними IBM, локальна версія використовує ті ж API, архітектуру й робочі процеси, що й SaaS-версія. Це означає, що банк може почати тестування в хмарі, а потім перенести все на власні сервери без переписування коду.

Том Макферсон, генеральний менеджер IBM Z і LinuxONE, підкреслив: така модель дозволяє регульованим установам брати участь у нових цифрових мережах, зберігаючи контроль над критичними операціями.

Практична різниця: у SaaS-версії ключі зберігаються в інфраструктурі IBM. У локальній — банк сам управляє ключами та платформою. Для великих інститутів це принципова різниця з точки зору безпеки та комплаєнсу.

Які ризики залишаються для банків?

Перший ризик — технологічна залежність. Навіть локальна версія прив’язана до стеку IBM (Z-сервери, LinuxONE, Hyperledger Besu). Міграція на іншу платформу буде складною і дорогою.

Другий — незрілість стандартів. ISO 20022 покриває платіжні повідомлення, але токенізація активів — це нова область. Регуляторні правила для цифрових депозитів досі формуються. Банки ризикують інвестувати в рішення, яке може не відповідати майбутнім вимогам.

Третій — обмежена децентралізація. SWIFT-реєстр є пермішн-блокчейном з 17 учасниками на старті. Це не публічна мережа, а закритий клуб. Якщо один із великих гравців вийде або виникне конфлікт інтересів — система може зупинитися.

Четвертий — ризик хмари (навіть для локальних версій). Оновлення, патчі безпеки, технічна підтримка — все це досі залежить від IBM. Повної автономії немає.

П’ятий — конкуренція з публічними блокчейнами. Ethereum, Solana та інші мережі вже пропонують токенізацію активів без дозволу. Якщо комісії впадуть і регулятори дозволять використання публічних мереж — закриті рішення типу SWIFT-реєстру можуть втратити сенс.

🔮 Чого чекати далі?

Проект знаходиться на стадії бета-тестування. 17 банків — це пілотна група, а не масове впровадження. Реальна перевірка настане через 6-12 місяців, коли з’являться дані про швидкість, вартість і стабільність системи. Якщо тести пройдуть успішно — очікуємо розширення учасників у 2027 році. Якщо ні — банки повернуться до традиційних SWIFT-переказів, а токенізація знову відкладеться на роки.